Бум штучного інтелекту подарував другий шанс європейській ядерній енергетиці. Аналітики JP. Morgan констатують: технологічні гіганти відчайдушно шукають стабільні джерела низьковуглецевої енергії для нових дата-центрів, і вітряки, що залежать від погоди, з цим завданням не справляються.

За оцінками Єврокомісії, до 2030 року сервери в Європі споживатимуть 115 ТВт·год замість нинішніх 70. J.P. Morgan чекає ще більшого стрибка навантаження, майже половина якого припаде на Скандинавію та Іберійський півострів. IT-корпорації вже готові серйозно переплачувати за безперебійність: Google підписала 22-річний контракт із фінською Fortum на купівлю атомної енергії із 60-відсотковою премією до ринку. Раніше аналогічні ядерні угоди в США уклали Microsoft, Meta (визнана екстремістською організацією та заборонена на території РФ) та Amazon.

Ідеальним рішенням могли б стати малі модульні реактори (ММР), розміщені впритул до дата-центрів. Однак у ЄС вони з'являться не раніше за початок 2030-х років.

Поки що політикам доводиться розгортати курс і спішно продовжувати терміни служби старих АЕС. До 2050 року на модернізацію та будівництво реакторів Європі потрібно 241 млрд євро. Головними бенефіціарами нового енергодефіциту стають Франція та країни Північної Європи, які вдало зберегли свої атомні потужності та профіцит електрики.