Ділова активність у виробничому секторі Канади за підсумками жовтня вперше з початку 2026 року опустилася до зони спаду, перервавши дев'ятимісячний період безперервного зростання. Згідно з дослідженням аналітичного агентства S&P Global, індекс менеджерів із закупівель (PMI) впав з вересневих 51,5 пункту до 49,6 пункту, виявившись нижчою від порогової позначки в 50 пунктів і зафіксувавши найнижче значення з грудня 2025 року. Основними тригерами погіршення кон'юнктури стали невизначеність навколо торгових мит із боку США, збої у світових логістичних ланцюжках і супутній стрибок витрат за сировину.

Вхідні замовлення продемонстрували різке падіння більш ніж за рік, а експортні контракти скоротилися п'ятий місяць поспіль, що призвело до першого з березня зниження фізичних обсягів випуску. На тлі логістичних перебоїв та затримок з постачаннями, посиленими близькосхідним конфліктом, підприємства зіткнулися з дефіцитом матеріалів та були змушені другий місяць поспіль витрачати складські резерви. Одночасно інфляція виробничих витрат досягла піку з літа 2022 року — ключовий тиск чинив подорожчання імпортної сталі через тарифи, а також зростання цін на паливо та фрахт. Намагаючись захистити маржинальність, фабрики підвищили відпускні ціни рекордними темпами за чотири роки.

Охолодження припливу замовлень та скорочення виробничих портфелів змусили менеджмент оптимізувати штатну чисельність. Канадські підприємства зафіксували чисте скорочення робочих місць вперше з березня, відмовившись від заміщення співробітників, що звільняються. Як зазначив директор з економіки S&P Global Market Intelligence Пол Сміт, поєднання тарифного тиску та порушень у логістиці створило стійку модель стиснення випуску за збереження підвищених інфляційних витрат, через що ділова впевненість промисловців у середньострокових перспективах впала до історичних мінімумів.