Перенесення державного візиту президента США Дональда Трампа до Китаю не змінить глобальної траєкторії двосторонніх відносин, проте вплине на короткострокову динаміку переговорів. Про це йдеться в аналітичному огляді Bank of America (BofA).

За оцінками інвестбанку, зустріч на найвищому рівні, яка тепер очікується в середині травня, відбудеться після стабілізації геополітичної напруги навколо конфлікту в Ірані. Це дозволить обом сторонам зосередитись на досягненні конкретних економічних результатів.

Зміна графіка відбувається на тлі об'єктивного послаблення переговорних позицій Вашингтона. Аналітики BofA наголошують, що недавнє рішення Верховного суду США, яке обмежило використання тарифних інструментів, у поєднанні з шоком на світових енергетичних ринках різко знизили здатність Білого дому чинити тиск на Пекін через традиційні канали.

В умовах, що склалися, очікується, що Китай наполягатиме на пролонгації поточного торгового перемир'я і домагатиметься ширших тарифних послаблень. Як крок у відповідь Пекін може запропонувати масштабне збільшення закупівель американських товарів — насамперед у сільськогосподарському, енергетичному та авіаційному секторах. Ці напрями є політично критичними для адміністрації США напередодні виборів.

Попри можливі домовленості, Bank of America попереджають, що ймовірність великого дипломатичного або економічного прориву залишається вкрай низькою. Фундаментальні структурні суперечності, включаючи стратегічну технологічну конкуренцію та тенденцію до поділу двох економік, неможливо вирішити в рамках одного саміту.

Натомість Вашингтон і Пекін зосередяться на короткострокових тактичних перемогах, які допоможуть стабілізувати відносини без розв'язання глибинних проблем. Підсумком візиту, найімовірніше, стануть нові зобов'язання щодо закупівель, символічні дипломатичні жести та точкове співробітництво з окремих економічних питань.

Найбільш чутливі теми, такі як статус Тайваню та жорсткі обмеження на рух капіталу, залишаться на порядку денному, але без перспективи значного прогресу. Посилений регуляторний контроль та внутрішній політичний опір в обох країнах продовжують блокувати будь-які спроби масштабної лібералізації взаємних інвестицій.

Загалом перенесення візиту змінює лише таймінг та тональність діалогу, залишаючи загальну парадигму американо-китайських відносин у рамках жорсткого стратегічного суперництва та ситуативної співпраці.