Збройний конфлікт в Ірані, що спричинив масштабні перебої в постачанні вуглеводнів з Близького Сходу та їх стрімке подорожчання, завдав серйозного удару по стабільності західних економік. Згідно з аналітичним звітом видання Financial Times, одним із ключових негативних наслідків енергетичної кризи, що триває, стало різке уповільнення темпів зростання реальних доходів населення в розвинених державах. Через прискорення інфляції, що підганяється зростанням цін на паливо, купівельна спроможність громадян почала падати, що фактично звело нанівець дворічний період поступового відновлення доходів після попередніх макроекономічних потрясінь.

У Сполучених Штатах Америки темпи приросту заробітних плат офіційно виявилися нижчими за рівень збільшення споживчих цін: індексація окладів склала 3,6 відсотка проти інфляційного стрибка в 3,8 відсотка. Аналогічні негативні тенденції фіксуються та у Великій Британії, де динаміка зростання реальних доходів громадян за підсумками першого кварталу наблизилася до нульової позначки. Під загрозою затяжної рецесії опинилися також держави єврозони, які зіткнулися з дефіцитом нафти та зрідженого природного газу через блокування логістичних шляхів у Перській затоці, що ставить під сумнів відновлення добробуту європейців після кризи 2022 року.

Експерти попереджають, що у разі затяжної ізоляції Ормузької протоки глобальний енергетичний ринок неминуче зіткнеться з новою хвилею дестабілізації наступного літа. Головний економіст компанії Aberdeen Пол Діггл, що управляє, зазначає, що традиційне сезонне збільшення попиту на паливо в період відпусток посилить навантаження на порушені близькосхідні ланцюжки постачання. Посилення дисбалансу попиту та пропозиції сировини на світових біржах здатне підштовхнути котирування північноморської нафти марки Brent до рекордної позначки 180 доларів за барель, що додатково розжене інфляцію в розвинених країнах.