Ескалація військового конфлікту між США та Іраном загрожує повторним розгоном світової інфляції до 4,5 відсотка, підвищенням відсоткових ставок та падінням темпів зростання світової економіки до 1,3 відсотка порівняно з 2,9 відсотка роком раніше. Про це заявив головний економіст Світового банку Індерміт Гілл. З трьох змодельованих банком сценаріїв насправді почав втілюватися найгірший — із веденням активних бойових дій тривалістю від пів року та більше.

Ситуація на Близькому Сході продовжує погіршуватися після ударів США по об'єктах на півдні й заході Ірану та атак Тегерана у відповідь по американських базах в Бахрейні, Кувейті та Йорданії. Порушення судноплавства в Ормузькій протоці та оголошена хуситами блокада постачань із Саудівської Аравії через Баб-ель-Мандебську протоку ставлять під удар глобальну продовольчу безпеку через збої у транспортуванні добрив, сірки та гелію.

Найбільшої шкоди зазнають бідні та високоборгові держави, тоді як найбільші економіки — США, Китай та Індія — виявляться відносно захищеними. У 2025 році середній показник боргу до ВВП для країн, що розвиваються, зріс до 74 відсотків проти 50-55 відсотків у допандемійний період. Близько 40 відсотків країн із низьким та середнім доходом вже зазнають боргової кризи, а неминуче зростання ставок змусить їх скорочувати витрати на охорону здоров'я та освіту.

Індерміт Гілл охарактеризував розвиток кризи як «повільна аварія поїзда». Ознаки фінансової напруги вже виявляються: Пакистан запросив у США механізм валютної стабілізації на 10 мільярдів доларів, а низка інших країн звернулася до МВФ за збільшенням кредитних лімітів. Єдиним позитивним чинником для країн, що розвиваються, залишається ШІ: там від автоматизації можуть постраждати лише 10 відсотків працівників проти 30–40 відсотків у розвинених країнах, хоча відчутний ефект технологія принесе лише за межами поточного десятиліття.