Масовий розпродаж французьких держоблігацій став тривожним сигналом для урядів у всьому світі. Аналітики Capital Economics констатують: інвестори більше не готові миритися із хронічними бюджетними дефіцитами. Тепер глобальним політикам доведеться урізати витрати, щоб не повторити долю Парижа.

Проблема Франції не в розмірі боргу, який до 2026 року складе 118% ВВП. Цей показник можна порівняти з британським і навіть нижче американського чи японського. Головна проблема — у неадекватних апетитах держави. У той час як Італія чекає на первинний профіцит в 1%, а Великобританія тримає дефіцит на рівні 1,4%, французький показник роздутий до 2,8%. Жодна інша велика економіка світу немає такого гігантського розриву між поточними витратами та рівнем, необхідним стабілізації боргу.

Рятувати бюджет заважає політика. Уряд Еммануеля Макрона не має більшості в парламенті, а будь-які спроби скоротити витрати миттєво виводять французів на вулиці. Інвестори відверто побоюються посилення популізму, особливо з урахуванням того, що лідером президентських виборів наступного року вважається Марін Ле Пен. Через це експерти не вірять у реформи та прогнозують, що загальний дефіцит так і залишиться на провальному рівні 5,4%.

Проблеми Парижа доведеться оплачувати усьому світу. Іноземцям належить 60% французького ринкового держборгу на колосальну суму 1,6 трлн євро. Різке падіння цін на ці папери вдарить по капіталу світових банків та фондів. Втішає лише одне: системної світової кризи не станеться, оскільки токсичні французькі борги надто рівномірно розмазані міжнародними портфелями.